Бібліотека № 47 імені Олеся Гончара

«У їх серцях жила Україна»

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.

Так судилося, ненько,

Що слово бабуню вже не буде твоїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає

І рана смертельна уже не болить

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває:

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину,

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я любив.І любив Україну

  Вона, як і ти, була в мене одна.

                                                                                       

                                                                                           Оксана Максимишин-Корабель

20 лютого Україна вшановує пам’ть Небесної Сотні. Юні хлопці , чоловіки та жінки вже ніколи не повернуться додому, не обіймуть близьких, не посміхнуться друзям. Сумно і боляче. Хто б міг подумати, Що в 21 столітті, після всього, що пережила наша держава, все повториться знову. Схоже людство не квапиться вчитись на своїх помилках…

18 лютого учні 3-4 класів ЗОШ № 78 разом з працівниками бібліотеки № 47  вшанували День пам’ті Небесної Сотні. Захід розпочався хвилиною мовчання, усі присутні у жалобі схилили голови. Після чого учні перших класів заспівали пісню «Це рідне серце України», також діти зачитали вірш «В їх серцях живе Україна».

Вікторія Лунгу представила виставку дитячих малюнків «Ні війні!», і згадала про тих хто пішов з життя, жертвуючи собою  заради справедливості.

Нерівною була ця боротьба. Сила-проти гарячого серця. Зло – проти добра. Куля- проти мрії. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу, волю та мудрість для зміцнення власної держави на власній землі.