Бібліотека №41
Наша творчість
Сонце сідає в море,
В синьо-рожеві хвилі.
Перемагає горе
Той, хто долає милі.
Тихо наступить ранок,
Швидко минеться буря,
І золотий світанок
В очі тебе цілує.
Відстань - сестра розлуки,
Зустріч – це зірка долі…
Міцно тримай за руку,
Тих, хто з тобою в морі!
З тобою і без тебе.
Сумно з тобою…
Гірко без тебе…
Холодною водою
Падає дощ з неба.
Така вже доля!
Чорне та біле!
Та все одно я
Не люблю сіре.
Так вже судилось:
Будні і свята…
Те, що наснилось,
Тричі розп’яте.
Шикарно!
ВідповістиВидалити