Філія №13

                             Два кольори

            Як я малим збирався навесні

                Піти у світ незнаними шляхами,-

                Сорочку мати вишила мені червоними і чорними,

                Червоними і чорними нитками.

                Два кольори мої, два кольори, 

                Оба на полотні, в душі моїй оба,

                Два кольори мої, два кольори:

                Червоне- то любов, а чорне- то журба.

                Мене водило в безвісті життя,

                Та я вертався на сої пороги.

                Переплелись, як мамине шиття,

                Щасливі і сумні мої, щасливі і сумні мої дороги.

                Мені війнула в очі сивина, 

                Та я нічого не везу додому,

                Лиш згорточок старого полотна

                І вишите моє життя, і вишите моє життя на ньому.

                Дмитро Павличко