Бібліотека №41

Наша творчість

Ти кохаєш лиш її,

Мій друже,

І страждаєш знову тільки ти,

А вона стрибає по калюжам,

І не хоче за тебе піти.

А тобі б спіймати її руку,

Та даремно ти чекаєш на неї,

Знову п’єш один гірку розпуку,

І сивієш швидко у дощі.

Хто вона? Можливо, чарівниця.
Хто вона? Не розумієш, ні,

І летиш за нею, начебто жарптиця,

Що  сама зламала клітку на вікні.

************************************************************

Падав сніг пухнастий на мої на вії,

Ми  гуляли разом в грудні у садку…
Я в цей сон спокійний вірю і не вірю,
Мовчки по дорозі у весну іду.

Хуртовина криє всі старі дороги,

Тихо спить природа, біло навкруги.

Білий сніг кружляє, падає під ноги,

Та я не страшуся лютої зими.

Падав сніг пухнастий на мої на вії,

І його злий вітер

З кіс, мов пес, зганяв.

Я вже не чекаю, і в життя не вірю.

Ти мене на іншу раптом проміняв.