середа, 18 березня 2020 р.


Бібліотека №41

Наша творчість

Ти кохаєш лиш її,
Мій друже,
І страждаєш знову тільки ти,
А вона стрибає по калюжам,
І не хоче за тебе піти.

А тобі б спіймати її руку,
Та даремно ти чекаєш на неї,
Знову п’єш один гірку розпуку,
І сивієш швидко у дощі.


Хто вона? Можливо, чарівниця.
Хто вона? Не розумієш, ні,
І летиш за нею, начебто жарптиця,
Що  сама зламала клітку на вікні.

************************************************************

Падав сніг пухнастий на мої на вії,
Ми  гуляли разом в грудні у садку…
Я в цей сон спокійний вірю і не вірю,
Мовчки по дорозі у весну іду.

Хуртовина криє всі старі дороги,
Тихо спить природа, біло навкруги.
Білий сніг кружляє, падає під ноги,
Та я не страшуся лютої зими.

Падав сніг пухнастий на мої на вії,
І його злий вітер
З кіс, мов пес, зганяв.
Я вже не чекаю, і в життя не вірю.
Ти мене на іншу раптом проміняв.


Немає коментарів:

Дописати коментар